Укр
Eng
Новини
Бали
Д╕яльн╕сть Ордену та його Кавалер╕в
М╕жнародн╕ новини
Нагородження
Про Орден
Великий Маг╕стр Ордену
Оф╕ц╕йн╕ документи
Призначення
╤стор╕я Ордену
Духовн╕ та символ╕чн╕ аспекти лицарства
На захист Ордену
Кавалери Ордену
Священики
Фотогалерея
Кавалери ордену
Д╕яльн╕сть Ордену та його Кавалер╕в
М╕жнародн╕ новини
Священики Ордену
вс╕ фото
Новини
Кавалери Ордену
Про Орден
Фотогалерея
Шукати
Духовн╕ та символ╕чн╕ аспекти лицарства
:
Легенда Ордена Святого Станислава
Святой Станислав - символ защитника угнетенных перед лицом тех, кто злоупотребляет властью, символ пастыря, отдавшего жизнь для защиты вверенного ему народа
ДУХОВНИЙ МЕЧ РИЦАРСТВА
Як в╕домо, М╕жнародний Орден Святого Стан╕слава об'╓дну╓ г╕дних незалежно в╕д ╖хнього в╕ровизнання. Але водночас християнськ╕ чесноти мають велику вагу в традиц╕йному лицарському кодекс╕, а саме походження лицарських орден╕в давнини було нерозривно пов'язано з вимогами дотримання й утвердження цих чеснот. Члени Ордену за традиц╕╓ю визнають духовну владу вищою за св╕тську, а також право священник╕в на духовн╕ настанови кавалерам ╕ дамам. Священик Ордену Святого Стан╕слава не нагороджу╓ться знаками Ордену, а прийма╓ ╖х, тим самим зд╕йснюючи почесний для Ордену акт. Кр╕м того, сам Св. Стан╕слав був канон╕зований християнською, ╕ саме Католицькою Церквою, оск╕льки прийняв мучеництво за в╕ру як ╓пископ Крак╕вський ц╕╓╖ Церкви.
╤СТОРИЧНИЙ РОЗВИТОК РИЦАРСЬКОГО ГЕРБА. Частина 2
Внасл╕док коп╕тко╖ роботи над складанням гербовник╕в та ознайомленням з гербовниками, складеними ╖х колегами, герольди набували досв╕ду як з виправлення старих герб╕в, так ╕ з╕ складання нових, тобто в створенн╕ ново╖ дисципл╕ни геральдики, ╕ ╖╖ закон╕в, а також у розвитку особливо╖ мови, jargon blazon, блазонування, тобто максимально стислого, але вичерпного опису герба, за наявност╕ якого можна геральдично в╕рно в╕дновити його зображення. Найвищого розвитку геральдика ╕ герботворча майстерн╕сть набули в XIV стол╕тт╕.
╤СТОРИЧН╤ ТРАДИЦ╤╥ УЗАКОНЕННЯ УКРА╥НСЬКОГО ШЛЯХЕТСТВА У XVI - XVII СТ.
за матер╕алами праць д. ╕ст. н. Н. Яковенко
ГЕРАЛЬДИКА
За французького короля Ф╕л╕ппа См╕ливого, набув поширення звичай надання шляхетсько╖ г╕дност╕. З одного боку, стара, освячена ╕стор╕╓ю шляхетн╕сть набула особливо╖ ц╕ни, з другого боку - самого лише волод╕ння землею стало замало для передач╕ у спадок свого ╕мен╕, яке теж стало сво╓р╕дним предметом власност╕. До того ж, дворянство почало б╕льше ц╕нувати сво╖ герби. Виявилось, що шляхетн╕сть не гарантувала рицарського звання, а посвячення в рицар╕ надавало шляхетн╕сть автоматично. Окр╕м того, Хрестов╕ походи породили нове явище - рицарськ╕ ордени.
КОДЕКС ЛИЦАРСТВА
Рицарство було впорядковане кодексом повед╕нки, який був ясно зрозум╕лий, хоч н╕коли точно не сформульований. Тема лицарських "запов╕дей" пост╕йно виника╓ протягом ус╕╓╖ ╕стор╕╖ рицарства. Церква намагалася прищепити ц╕ переконання молод╕, бо тод╕шн╕ рицар╕ без под╕бного "кодексу" перетворилися б на щось под╕бне до розбишак з╕ смертоносною збро╓ю; мало хто з них вважав, що для застосування збро╖ треба було певно╖ причини. Так почав виникати сво╓р╕дний "Кодекс Лицарства". Хоча не було н╕коли запроваджено жодного ╓диного "кодексу", що його дотримувався б ус╕ рицар╕, останн╕, тим не менш, мали посл╕довн╕ вза╓мопов'язан╕ переконання, як╕ були заф╕ксован╕ письмово протягом середньов╕ччя.
╤СТОРИЧНИЙ РОЗВИТОК РИЦАРСЬКОГО ГЕРБА. Частина 1
Рицарський герб ╓ наочним атрибутом шляхетност╕, що геральдичною мовою розпов╕да╓ про засновника шляхетського роду, про ╕сторичн╕ под╕╖, до яких цей р╕д був причетним, про чесноти його член╕в, чим спонука╓ нащадк╕в берегти та примножувати ╖х
ЕЛ╤ТИ В СУЧАСН╤Й УКРА╥Н╤. Частина 2
╤дея концепц╕╖
ЕЛ╤ТИ В СУЧАСН╤Й УКРА╥Н╤. Частина 1
╤дея концепц╕╖
УКРА╥НСЬК╤ ГЕРБИ: МИНУЛЕ ╤ СУЧАСНЕ
╤стор╕я укра╖нських герб╕в нарахову╓ понад тисячу рок╕в. Витоки в╕тчизняно╖ гербово╖ символ╕ки губляться у глибин╕ тисячол╕ть, торкаються по-справжньому "сиво╖ давнини", зокрема тако╖, як Трип╕льська культура.
ПЕЧАТКИ ХV╤-ХVII СТ. ЯК ДЖЕРЕЛО ДО ╤СТОР╤╥ УКРА╥НСЬКО╥ ГЕРАЛЬДИКИ
Сфраг╕стичн╕ пам'ятки ХV╤-ХVII ст. ╓ малодосл╕дженою цариною в╕тчизняно╖ ╕стор╕╖ почасти через малодоступн╕сть ориг╕нал╕в в арх╕восховищах, а почасти через техн╕чн╕ складност╕, пов'язан╕ з процесом ╖х публ╕кац╕й.
ГЕНЕАЛОГ╤Я: МИНУЛЕ ╤ МАЙБУТН╢
Генеалог╕я - наука про р╕д. Gens - з латинсько╖ "р╕д", "logos" - слово, наука. Першопочатки ц╕╓╖ науки губляться у далекому минулому, в часах давньо╓гипетських та ассир╕йських хрон╕к, коли проблема спадкування престолу почала хвилювати як представник╕в законних правлячих династ╕й, так ╕ узурпатор╕в влади, котр╕ внасл╕док тих чи ╕нших обставин ставали на чол╕ держав ╕ засновували сво╖ династ╕╖, що у свою чергу ставали жертвами наступних "засновник╕в династ╕й".
АТРИБУТИ Г╤ДНОСТ╤ ТА ЧЕСТ╤
За нашого часу, п╕сля катастрофи довго нав'язуваних ╕деал╕в "класово╖ гегемон╕╖", у сусп╕льств╕ пом╕тно п╕двищений ╕нтерес до певних явищ "старого св╕ту", зокрема до таких, як знатн╕сть, родове походження та ╖хн╓ геральдичне оформлення. Далеко не завжди в пострадянських кра╖нах цей ╕нтерес по╓дну╓ться з вдумливим ставленням до сутност╕ явищ минулого. У сучасному сусп╕льств╕ Укра╖ни (╕ не лише в нас) виникають нев╕домо зв╕дки "корол╕вськ╕ двори", що щедро роздають графськ╕ чи там баронськ╕ титули, до того ж часом людям, як╕ й не п╕дозрюють про таку "мил╕сть". В явну суперечн╕сть тут вступають зрозум╕ле бажання багатьох людей покласти край колишн╕й зр╕внял╕вц╕ в соц╕альному статус╕, мати зовн╕шн╕ атрибути сво╖х житт╓вих досягнень ╕ заслуг, а з ╕ншого боку - невм╕ння по╓днати реал╕╖ сучасного св╕ту ╕ сусп╕льства з м╕рою припустимого "повернення" до "переказ╕в старовини глибоко╖".
╤СТОР╤Я ТА ОРДЕНИ
╤стор╕я орден╕в винятково багата на барвист╕ подробиц╕ й неспод╕ван╕ для сучасно╖ людини детал╕. На в╕дм╕ну в╕д медалей ордени виникли не як нагороди, а як особлив╕ орган╕зац╕╖ з ч╕тко визначеними принципами й ц╕лями. Нав╕ть сама назва "орден" походить в╕д латинського "ordo" - орган╕зац╕я.
Повернутися до розд╕л╕в "Про Орден"